скарб
11Скарб — помнік таму, хто жыў добра, а памер дрэнна …
12скарб — іменник чоловічого роду …
13скарб — род. п. а, укр. скарб сокровище, богатство , блр. скарб сокровищница, собственность , др. русск. скарбъ казна (грам. 1388 г. и др.; см. Срезн. III, 365). Пз польск. skarb сокровище, казна , которое скорее всего восходит к д. в. н. scerf, нов. в.… …
14скарб — а; м. (польск. skarb сокровище, клад); разг. см. тж. скарбишко Пожитки, имущество, домашние вещи. Домашний скарб. Переезжали на дачу со всем скарбом. Прихватили кое что из скарба. Двигались телеги, груженные крестьянским скарбом …
15скарб — у, ч. 1) Коштовності, гроші, цінні речі. || Коштовності, гроші і т. ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю. || перев. мн. 2) перев. мн., чого, які. Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби. 3) перен. Хто , що… …
16скарб — а, м. Пожитки, домашние вещи; богатство, сокровища, клад. ► Как узнали татары, где был зарыт войсковой скарб того ничего не сказал он. // Гоголь. Тарас Бульба // …
Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
17скарбівниця — іменник жіночого роду скарбниця; місце, де сховано скарб рідко …
18скарбівник — іменник чоловічого роду, істота скарбник рідко …
19скарбівничий — іменник чоловічого роду, істота рідко …
20скарбівня — іменник жіночого роду рідко …
